Ефективність добавки Сідерал при ранній стадії залізодефіцитних станів у дітей

К.І. Пшенична, Т.М. Касаткіна

СПб ДПМУ

У структурі мікроелементозів, які призводять до розвитку гематологічних захворювань неонкогематологічної природи у дітей основне місце належить дефіциту заліза [1,2,5]. За патогенетичними механізмами розрізняють залізодефіцитні стани (ЖДС), що розвинулися внаслідок абсолютного дефіциту заліза в організмі, включаючи виснаження його депо, а також функціональний дефіцит заліза та синдром його депонування, що не супроводжується справжнім дефіцитом цього мікроелемента в цілому [7]. Анатомо-фізіологічні особливості організму, що росте, в цілому, та особливості обміну заліза, зокрема привертають до розвитку абсолютного залізодефіциту в першу чергу у дітей раннього віку. Даний вид патології включає латентний дефіцит заліза (ЛДЖ), як більш ранню стадію формування патологічного процесу, і власне залізодефіцитну анемію (ЖДА) [3]. На частку ЛДЖ припадає, як відомо, близько 70% всіх абсолютних залізодефіцитних станів, тоді як на ЗДА, що має типові характеристики у вигляді мікроцитозу та гіпохромії, відповідно, близько 30%. є єдиним можливим шляхом профілактики формування важких залізодефіцитних станів.

Сідерал краплі

Клінічна медицина має у своєму розпорядженні велику різноманітність лікувальних засобів, що містять залізо. Пріоритетними серед них у більшості випадків є сучасні препарати тривалентного заліза, завдяки їхнiм здатностям всмоктуватись активно, тобто, за потребою за наявності дефіциту заліза, а також відсутності залежності від прийому їжі, кращої комплаентності та істотно менш ймовірного оксидантного ефекту на рівні кишкової стінки [3 ]. Одним із можливих способів використання тривалентного заліза є призначення спеціалізованого продукту лікувально-профілактичного харчування при анемії «Сідерал краплі». Особливістю даного засобу є вміст заліза всередині ліпосом, які всмоктуються в кишкiвнику через М-клітини апікальної частини Пейєрової бляшки в лімфу. Наявні в літературі відомості про ефективність ліпосомального заліза при ЖДА поодинокі і стосуються в основному дорослих пацієнтів, які нерідко страждають на супутню хронічну патологію. У цьому зв'язку, нами проаналізовано ефективність Сідерала краплі у дітей в амбулаторних умовах за результатами спостережного дослідження, що проводилося в деяких дитячих поліклініках Санкт-Петербурга.

Мета роботи – оцінка гематологічної ефективності та переносності спеціалізованого продукту лікувально-профілактичного харчування при анемії «Сідерал краплі» у дітей зі ЖДА.

Матеріал та методи. Під наглядом знаходилося 44 дитини: 26 хлопчиків та 18 дівчаток. Вік дітей становив від 6 міс. до 1 року у 20 осіб, від 1 до 3-х років у 19 осіб; від 3 до 5 років у 5 дітей. Усі пацієнти перебували під наглядом дільничних педіатрів та мали фактори ризику залізодефіцитного стану. Абсолютні фактори ризику: недоношеність та/або мала вага при народженні мали 14 дітей. З вагою при народженні понад 4 кг із наступними високими надбавками було 10 осіб. Інші 20 дітей мали відомі анамнестичні фактори ризику [4,6] у вигляді патології вагітності у матерів: анемії вагітних, гестоз другої половини, загострення хронічних захворювань. З 44 пацієнтів 38 осіб (86,3%) мали ЖДА легкого ступеня у вигляді мікроцитарної гіпохромної та, як правило, регенераторної анемії. У 6 дітей (13,7%) показники гемоглобіну та еритроцитів залишалися в межах норми, але мали місце мікроцитоз та гіпохромія, що у поєднанні з перерахованими анамнестичними факторами дозволило діагностувати ЛДЗ. Вибірково деяким дітям визначалися біохімічні показники: сироваткове залізо та феритин, зниження яких підтверджувало наявність дефіциту заліза. Пацієнтам було призначено спеціалізований продукт лікувально-профілактичного харчування при анемії «Сідерал краплі», що містить тривалентне залізо в ліпосомальній формі, в дозі, що відповідає інструкції, що додається: 1-2 краплі (0,7-1,4 мг заліза) на кілограм ваги . У цьому повідомленні наводяться результати спостереження за пацієнтами та контроль аналізів крові протягом 2 наступних місяців. Клінічний аналіз крові з визначенням кількості еритроцитів (Ер), показників гемоглобіну (Нв), обсягу еритроцитів (MCV) та середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах (MCH) виконувався до початку лікування, через 1 місяць лікування і через 2 місяці на фоні прийому Сідералу краплі.

Переносність лікування оцінювалася шляхом реєстрації всіх небажаних явищ за часом, що збігалися з проведенням лікування Сідералом краплі.

Результати та обговорення. До початку лікування показники гемоглобіну у дітей коливалися в межах 76-111 г/л, становлячи в середньому 90,8±8,4 г/л, кількість еритроцитів 3,0-4,7 х 10¹²/л, у середньому 3,7 ±0,3 х 10¹²/л (табл. 1). У всіх пацієнтів мали місце характерні для ЖДС, мікроцитоз та гіпохромія.

Таблиця 1. Динаміка показників клінічного аналізу крові у дітей, які отримували Сідерал краплі

Середній обсяг еритроцитів MCV становив 61-73 фл, в середньому 65,0±3,5 фл, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах, МСН, 16-28 пг, в середньому 21,5±2,9 пг. У клінічних аналізах крові, виконаних через 2 тижні від початку прийому Сідералу краплі виразних змін показників не зазначено, лише в окремих пацієнтів відбулося збільшення рівня гемоглобіну на 1-3 г/л. Через місяць загальна кількість еритоцитів підвищилася незначно і становила 3,1-4,7 х 10¹²/л, а в середньому дещо вище за вихідний показник – 4,4±0,3 х 10¹²/л. Підвищення рівня гемоглобіну до 109,8±6,2 г/л, MCV до 76,5±3,9 пг та МСН до 24,7±2,5 фл (табл.1) свідчить про ефективність феротерапії, аналогічну такій при використанні інших медикаментозних препаратів заліза Аналіз досліджуваних показників крові через 2 місяці лікування показав їх повну нормалізацію. Кількість еритроцитів у дітей знаходилося в межах 3,6-5,2 х 1012/л, становлячи в середньому 4,3±0,2 х 1012/л. Рівень гемоглобіну залишався невисоким в двох дітей першого року життя - 103 г/л, в дітей віком коливався не більше 111г/л до 128г/л, загалом 118±0,5 г/л. Середній обсяг еритроцитів нормалізувався у всіх і, перебуваючи в межах 71-93фл, склав у середньому 81,6±5,0 фл. Гіпохромія еритроцитів була у всіх дітей, потім вказують коливання МСН групи 23,0-33,0 пг, загалом 28,0±2,3 пг. Таким чином, у групі дітей з ЖД у вигляді ЛДЗ та легкої форми ЗДА з 44 у 42 пацієнтів спостерігалася повна нормалізація показників клінічного аналізу крові через 2 місяці застосування спеціалізованого продукту лікувально-профілактичного харчування при анемії «Сідерал краплі». У двох дітей показники гемоглобіну перебували у межах вікової субнорми. Терміни отримання гематологічного ефекту відповідають таким при використанні медикаментозних препаратів заліза і зумовлені тривалістю життя еритроцитів і, відповідно, необхідним часом для того, щоб нові еритроцити, достатньо насичені гемоглобіном в умовах корекції залізом, що склалися, склали більшу частину циркулюючих червоних клітин крові [4].

Переносність лікування у всіх випадках була хорошою, ускладнень та побічних ефектів не відзначалося.

Висновок. Сідерал краплі, будучи спеціалізованим продуктом лікувально-профілактичного харчування при анемії, що містить тривалентне залізо в ліпосомальній формі, призводить до нормалізації показників клінічного аналізу крові у дітей з латентним дефіцитом заліза та легкою формою залізодефіцитної анемії у термін не менше двох. Це вказує на ймовірний позитивний ефект щодо корекції дефіциту заліза та дозволяє рекомендувати призначення Сідералу краплі дітям раннього віку в амбулаторних умовах з необхідним контролем ефективності щомісяця до відновлення лабораторних показників. Загальна тривалість використання Сідералу краплі, як і лікування іншими препаратами заліза, визначається вихідною тяжкістю ЗДС і повинна становити за загальноприйнятими показаннями не менше 2 місяців для профілактики та не менше 3 місяців для лікування легких форм залізодефіцитної анемії. При цьому значною перевагою Сідералу краплі є дуже хороша переносимість навіть при тривалому лікуванні анемії.

Список літератури

1. Алексєєв Н.А.. Гематологія та імунологія дитячого віку. - СПб, Гіппократ, 2009 - 1044 с.
2. Діагностика та лікування залізодефіцитної анемії у дітей та підлітків. Посібник для лікарів. Під ред.А.Г.Румянцева, І.Н.Захарової, Москва, 2015 - 76с.
3. Дитяча гематологія. Клінічні поради. Під ред.
4. Павлов А.Д., Морщакова Є.Ф., Рум'янцев А.Г. «Ерітропоез, еритропоетин, залізо». Москва, «ГЕОТАР-Медіа», 2011 - 304с
5. Посібник з гематології для практичних лікарів. Том IV, за ред.А.Г.Румянцева, М., 2004.
6. Показники депо заліза у дітей раннього віку, народжених матерями, які отримували адекватну феротерапію. Пшенична К.І., Мельникова Т.А., Адамецька Н.А., Бекмаматова Л.Г. Актуальні питання педіатрії. Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції із міжнародною участю. Перм 2014
7. Збірник матеріалів II Всеросійської конференції «Діагностика та лікування анемії у XXI столітті», Деміхов В.Г., Рязань 17-18 жовтня, 2013 р.